Я бы с большим удовольствием признался в ЛЮБВИ, именно к Вам. В любом случае я не ошибусь, ибо любовь всегда права!!!
-------------------------------------------------------------------------

Я люблю!!!... и это приносит мне много радости! очень приятное чувство! ))) и когда я настраиваюсь на эту волну, то чувства любви, радости, счастья переполняют меня и избыток я могу дарить тебе, оставаясь все равно радостной и счастливой. Хочется творить и делать добро бескорыстно!
И когда это именно так, то какие-то положительные флюиды возвращаются от тебя ко мне! Всегда, где бы я не была, если я в этом состоянии, то от тебя приходит какая-нибудь хорошая весточка ко мне!.. и это здорово!
Знай, для того чтобы сохранить такое чувство любви, любви бескорыстной, не напрягающей, ничем не обязывающей, не надоедливой, любви, которая будет приносить радость и спокойствие у тебя есть Я! Я люблю тебя! Эта любовь спасает и защищает нас! Помни....
Чмок тя!! ))) Мой самый-самый дорогой человек!
----------------------------------------------------------------

Озирнись - і побачиш позаду світло,
Усміхнись - і я тобі усміхнусь.
Зупинись - я прилину до тебе вітром,
Лиш поклич - і я повернусь.
Пам'ятаєш: все було так гарно,
Поцілунки, обійми...
А тепер залишилась самотність вульгарна
І присвяти для тебе сумні.
Але знаєш, проживу і без тебе,
Покохаю я знову когось.
Лиш у серці не стане частиночки неба:
Зі сльозами на долю твою пролилось
----------------------------------------------------------

А я щойно подумала про своє серце, знаєш моє також хворе, просто по-іншому….ти хворий фізично, а я….я – духовно, з кожною новою хвилиною життя стає все гіршим і ващим. Так дивно ловити себе на думці: Боже мій, яка ж любов неземна, дурні, через 5 місяців ви будете виливати тони бруду один на одного…. Звідки у мене це??? Я ж раніше ніколи не була такою, вірила, мріяла, сподівалась, а зараз, зараз усе це проходить, навіть вона, моя мрія, навіть вона залишає мене наодинці з подібними думками. Черствію, стаю скептичною, а моє серце продовжує хворіти. Чомусь не може воно відкритись, пустити когось всередину, воно холодне. Так минають дні, тижні, місяці і навіть роки, а моє серце мовчить. І, якщо вже зовсім чесно, то я страшенно втомилась чекати людину, яка зможе його розтопити, мені вже давно не 16, це вже навіть смішно…. НІ, я вірю, що кохання існує, десь, у когось, але абсолютно паралельно мені, а паралельні лінії, як відомо, не перетинаються………….
-------------------------------------------------------------

Я люблю себя и могу этой любовью поделиться с преданным и верящим мне человеком.
--------------------------------------------------------